Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о
3 годині ранку і тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася
20 травня).
Офіційною підставою для депортації кримськотатарського
народу стала таємна постанова Державного комітету оборони СРСР № 5859 «Про
кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися
претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів
окупації Криму гітлерівськими військами.
Людям на збори давалося від кількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Зрозуміло, що більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина - до ГУЛАГу, а ще частина - для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.
Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилася майже в 10 разів.
Художній фільм «Хайтарма» https://www.youtube.com/watch?v=S3xE_nq7iAw
Депортація. Злочин без покарання https://www.radiosvoboda.org/a/pavlo-kazarin-deportaciya-zlochyn-bez-pokarannya/30614233.html