До дня Землі. З любов’ю до рідної природи!
Природа надихає на нові ідеї, нові діла, на якісь дивні речі
для нас самих. І, мабуть, саме тому ми з учнями зробили відчайдушний крок і
вирішили створити екологічну стежину.
Вихованці гуртка «Дитячий екологічний рух», учні Костянтинівської школи №9, сьогодні вперше відправилися за маршрутом Екологічної стежини. З нами ходив еколог-журналіст В.Б. Березін. Стартували від школи, це центр Новоселівки, орієнтовно вирішили йти до Хрущовського ставка.
Першим об’єктом спостереження і дослідження стала ДУБОВА ПОСАДКА. Роздивлялися, шуткували, вдихали чисте повітря, обіймали дерева, набиралися від них сил. А повітря дійсно чисте, на дубах вже оселилися лишайники – індикатори повітря. Порахували на пеньках від старих зрубів, що дубам приблизно 50 років, бачили дуба близнюка зі спиляним поряд стовбуром його брата, виглядало так, ніби створили трон, щоб можна на нього було сісти. Занепокоїлися, коли побачили свіжо-спиляне дерево, як захистити дуби від вирубки? Хоча дерева, ще голі, весняний дух вітає скрізь, співають пташки: синиці, шпаки, у полі поряд побачили і почули жайворонка. Розпускаються квіти, маленькі зірочки гусиного луку, фіалки.
Ми швидко «катилися» вниз по схилу, перед нами виблискував срібло ставок. Води в ньому зараз більше ніж влітку і прибережні камиші стоять у воді.
Ми стали у коло і з заплющеними очима слухали музику природи, вітер шумів і свистів, а через нього прорився спів синички, тихенько доносився голос очеретянки, чутно було крякву, десь трубив фазан. Спочатку ми боялися, що злякали усіх пташок, але поступово вся природа оживала. Вона як палітра насичувалася різними барвами. Над протилежним берегом спокійно й велично парили луні, а ще здається, що пролетів канюк, біля очерету швидко пливла лиска, а потім в небі з’явилися чаплі. Вони летіли, витягнувши свої довгі ноги, і змахували великими білими крилами з темними краями, а потім сіли і стояли на берегу. Ми вирішили, що то були сіри чаплі.
Посеред галявини знайшли велике коло з кущів, в середину були протоптані ходи-доріжки. Ми зайшли всередину, на верхівці дерев були сорочині гнізда, два поряд.
Природа оживає, по дорозі повзали жуки-гнойовики, великі руді мурашки облюбували трухляве бревно, маленька яшірка вибігла погрітися на сонці, а білий метелик впевнено летів уздовж берега.
Ми знайшли велику смарагдово-зелену галявину і позначили її, як місце для відпочинку. Трохи відпочивши, зібрали сміття, якого було багатенько і вийшли на фінішну пряму – дамба і Дев’ятий ставок. Так вийшло, що наш маршрут почався цифрою 9 і закінчився цифрою 9, а число 9 магічне, і допоможе нам у створенні екологічної стежки.