Війна 1941-1945 років пішла в історію, але вона не пішла з історії. Пам’ять продовжує свій довгий шлях життям шкільного музейного комплексу „Пам’ять”.
    35 років тому, в 1972 році, в ЗОШ № 9 міста Костянтинівки на педагогічній раді було прийнято рішення про створення кімнати бойової Слави. Цю пропозицію внесли молоді вчителі: Боброва Галина Михайлівна та Тетеро Валентина Григорівна. Педагогічна рада ініціативу затвердила, була створена робоча група, куди увійшли, крім учителів, шкільний актив, члени батьківського комітету, селищної ради. Прийнято рішення: кімнату бойової Слави створити на місцевому матеріалі, розроблені для кожного класу пошукові завдання з метою збору матеріалів про учасників війни – мешканців селища Новоселівка. Від будинку до будинку йшли юні слідопити, вчителі, активісти селища, щоб зібрати необхідний матеріал про ветеранів Великої Вітчизняної війни, тих, хто повернувся і тих, хто пішов на фронт із селища і загинув, або пропав безвісті.

Одержані матеріали були звірені з документацією військового комісаріату міста, а також були відправлені запити до центрального архіву міста Подольське.
    Після документаційного підтвердження загибелі кожного солдата – земляка, а їх не повернулося у селище 127 бійців, було прийнято рішення відкрити у приміщенні школи, на першому поверсі, саме в тій частині, де діти заходять до школи, - меморіальну Стіну Слави, на якій увічнені імена 127 загиблих мешканців нашого селища.
    Це сталося...
    Паралельно йшла обробка матеріалів для створення кімнати бойової Слави. Активно допомагали школі у цьому самі ветерани, представники військомату. Кошти потрібні для відкриття меморіалу Слави і кімнати Пам’яті війни ( так вирішили її назвати ініціатори Боброва Г.М. і Тетеро В.Г., їх підтримали ветерани війни), учні школи заробляли, працюючи на платних суботниках на заводі Скловиробів.
    Урочисте відкриття кімнати Пам’яті війни відбулося 8 травня 1975 року в 30-ті роковини Великої Перемоги. Це була одна із перших таких кімнат у місті. Там були представлені бойові реліквії, фотокартки, фронтові листи, щоденники війни, похоронки, планшети, пілотки, особисті речі бійців, ордени та медалі.
    Далі, в стендах, відображено героїчний літопис війни та участь в них наших земляків, котрі йшли на війну по 3,4,5 чоловік з однієї сім’ї.
    Їм і присвячений 1 стенд „Війна в долі нашого селища”, де викарбовано  ці імена:
-    Харківський Віктор Костянтинович
-    Харківський Олексій Костянтинович
-    Харківський Петро Костянтинович
-    Кулаковський Іван Миколайович
-    Кулаковський Микола Миколайович
-    Кулаковський Володимир Миколайович
-    Кулаковський Іван Миколайович
-    Половий Микола Трохимович
-    Половий Павло Трохимович
-    Полова Катерина Трохимівна (медична сестра)
-    Половий Трохим Павлович
-    Кушнаренко Іван Павлович
-    Кушнаренко Павло Павлович
-    Кушнаренко Володимир Павлович
-    Токарев Володимир Павлович
-    Токарев Петро Павлович

    На центральній стіні кімнати розташовані стенди: галерея героїв «Из одного металла льют- медаль за бой, медаль за труд», на якому розміщені  фотографії героїв Радянського Союзу – констянтинівців та фотографії учасників війни – мешканців селища Новоселівка, котрі були нагороджені державними відзнаками в роки війни та сумлінну   працю в мирні часи.
    Привертає увагу стенд „Спасибо Вам, войны солдаты, за то, что город мой цветет». На яскравій стрічці (вона іменує орденську) розміщені фотокартки, виписки із книжки червоноармійця, фрагменти військової характеристики бійців, що звільняли наше місто від фашистів у 1943 році. У експозиційній вітрині розміщені медалі та ордени (оригінал) учасників війни, діти котрих подарували ці цінні експонати нашій кімнаті Пам’яті.
    Окремо треба сказати про унікальні, оригінальні матеріали експозиції:
Експонується газета „Ударна бригада” випущена 9 травня 1946 року, привертає увагу щоденник, котрий вів всю війну наш земляк Харківський О.К., де є записи конспектів політінформаційних занять з червоноармійцями; а ось військова сукня Ваніної О.І. мешканки російського міста Пермь, ця медична сестра визволяла наше місто  і під час приїзду на зустріч з товаришами-побратимами, зробила такий подарунок нашій кімнаті. Ідемо далі...
    Військова пілотка Солодухова В.М. – син подарував цю реліквію війни нашій кімнаті у 1978 році, а це гімнастерка Трискиби І.І., в котрій він пройшов війну, вдячні діти, онуки принесли в дар наші й кімнаті цю реліквію 1978 році. Таких оригінальних експонатів кімната налічує близько ....
    Матеріали кімнати Пам’яті оформлені, тепер розпочинає роботу лекторська група, екскурсоводи, проводяться уроки мужності, Пам’яті,  масові заходи на честь ветеранів війни. А пошукова роботи триває: ветерани продовжують передавати свої фронтові реліквії: сумки-планшети, пілотки, похідні котелки,  сумки для патронів, каски, гільзи, листи.
    В результаті зібрані матеріали знову систематизовувалися і в 1980 році на честь 35-річниці Великої Перемоги ми відкрили на 2 поверсі школи зал Слави.
    Допомагали в оформлені і систематизації матеріалів ветерани війни:
        Володимир Філіппович   Каушинський
        Микола Тимофійович Говорунов
        Григорій Петрович Фарбітний
        Олексій Костянтинович Харківський
    Час для нас не зупинявся, ми продовжували пошукову роботу, була задіяна вся школа.
    Тепер ми вивчали історію визволення міста і селища від фашистів.
    Особливо важливим є пошук, пов’язаний з воїнами 135-танкової дивізії, що визволяла наше місто.
    В результаті листування з воїнами-визволителями міста з’явилася ідея провести урочисту зустріч з ними.
    Ці зустрічами стали традиційними і тривали більше 10 років – з 1980 -2002 р. В результаті у залі Слави з’явився стенд „135-танкова дивізія”, а музейна кімната поповнилася спогадами ветеранів, їх листами...
    І у 2002 році обласна експерта комісія головного управління освіти і науки з питань присвоєння статусу музею, вивчивши документацію і відвідавши кімнату Пам’яті війни, зал Слави і меморіал, присвячений загиблим воїнам-землякам прийняла рішення дати назву „Музейний комплекс „Пам’ять”  ЗОШ № 9, м. Костянтинівки №      
    В 2002 році силами педагогічного колективу, учнів був оформлений зал Слави. За побажанням ветеранів, що повернулися з війни, з’явилася меморіальна стіна «Ты же выжил солдат», на якій увічнені імена 160 земляків, що повернулися в рідне селище з війни 1941-1945 р. На верхньому експозиційному поясі стенд, що розповідає про заставу імені братів Котельникових.

    Кожен стенд залу – це жива історія нашого народу:
-    „Пам’ятні дати війни”
-    „Герої серед нас”
-    „Солдаты мы- и это наша слава!»
-    „Ми на вахті Пам’яті”
-    „ Запоминайте их пока не поздно!»

    В 1990 роках музейний комплекс поповнився новим розділом «Афганистан, ты наша боль!». Він присвячений 19 учням ЗОШ № 9, що виконували свій військовий обов’язок   в Афганістані. Цей розділ був урочисто відкритий у 2002 році. Це розповідь про мужність, героїзм, відвагу молодого покоління 70-х, 80-х років ХХI століття.