11 квітня - пам' ятна дата в історії людства, що 79 років тому докорінно змінила хід історії - Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів. У цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.
Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.
Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу. Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень.
Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були вбиті. Ворог не розбирав обличчя, чи то діти, чи то дорослі...
На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в Києві. Це концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький».
За майже 80 років, коли весь цивілізований світ повторював щоразу «Ніколи знову», тільки одна країна скандувала «Можемо повторити». Трагедія Другої світової війни повторюється і сьогодні. З початком безпрецедентної російської агресії весь світ побачив, що вони мали на увазі під своїм лозунгом. Це страшні воєнні злочини проти мирних жителів, які армія російської федерації вчиняє в Україні. ІЗЮМ, ХАРКІВ, МАРІУПОЛЬ, БУЧА, МОТИЖИН, ЧЕРНІГІВ, , МЕЛІТОПОЛЬ, …
Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів — це день, коли ми вшановуємо подвиг борців антифашистського опору, висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки і страждання.
Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.
Вічна пам'ять усім загиблим у пекельних муках та катуваннях! Пробачення їм ніколи не буде!