Знайомство з Закарпаттям
Екологічна подорож за маршрутом «Краматорськ – Київ – Мукачів – Ужгород - Київ – Краматорськ»
«Екологічними стежками рідної України» група учнів Костянтинівської ЗШ № 9, це учні-члени гуртку «Юні охоронці природи», переможці і учасники біологічних конкурсів, у складі екскурсійної групи Донецької області від ДОЕНЦ, 8 листопаду,
відправилась з м. Костянтинівки до м. Ужгород у чудову подорож, назустріч дивам, новим враженням і знайомствам.
Вранці 9 листопада нас гостинно зустрів Київ і екскурсоводи турагенства Anga Travel. Це була піша екскурсія і ми мали змогу побачити багато цікавого. Київський національний університет ім. Т. Шевченко, університетський ботанічний сад, Володимирський собор, Золоті ворота, Хрещатик, Майдан незалежності і багато іншого.
Потім наша група відвідала Національний Науково-природничий Музей. Учні знайомилися з тваринним світом різних регіонів і континентів, палеонтологічний зал вразив учнів давниною і палеонтологічними знахідками.
Ми, як справжні туристи у вечері відправилися з Київа, і вранці сонні, але переповнені добрими передчуттями вигрузилися з поїзда у м. Мукачево. Невстигли оговтатися, як вже їдемо у заповідні місця, до озера Синевір. Дорога веде нас у гори, ми пересікаємо Синевирський перевал і вїжджаємо у хмари.
На землі лежить сніг, з неба капає дощ, а ми на перекір негоді йдемо все вище і вище до самого озера, де на нас чекають красуня Синь і її коханий Вир. Вражає чисте повітря, туман, що піднімається від озера, а навкруги піднімаються ялини і «сумні» смереки.
Подорож продовжується і наша група прямує до Реабілітаційного центру бурого ведмідя. Ми дізналися, що це найбільший реабілітаційний центр у Європі, а у кожного Ведмедя свою сумна історія. В якій винні люди.
На завершення цього дня ми прямуємо до водопаду. Водопад Шипот - справжнє диво Закарпатської природи, що знаходиться на околиці мальовничого закарпатського села Пилипець серед могутніх гір і лісів. Це один з найкрасивіших і повноводних водоспадів нашої країни. Усі були просто зачаровані. Його гучний шум, чути з далеку, як шепіт. Робимо селфі з водопадом і рухаємося на відпочинок до туристичної бази «Водограй».
11 листопада нас чекає новий переїзд. Ми знову пересікаємо гірський перевал і опиняемося на рівнині. У столиці Закапарпаття Ужгороді "спеціально для нас увімкнули Сонце". Погода радувала, місто красиве, екскурсовод Євген заворожував розповідями про цікаві та історичні події у місті.
Перлина ужгороду - Ужгородський замок. На території замку у парку дуже багато скульптур: Геракл перемагає гідру, бронзовий Турул — міфічний птах стародавніх угрів, хлопчик-фонтан. Дерев’яним мостом ми заходимо у ворота на подвір’я замку. За легендою в ньому бродить привид доньки графа Другета, яку він наказав замурувати живцем у стіні завка, за кохання до простого хлопця. Привида ми не бачили, а замок справив враження на всіх.
Тепер у замку розміщено краєзнавчий музей, ми познайомилися з природою Закарпаття і побачили незвичний експонат – скелет давньої риби відбитий у камені.
Ми прямуємо далі, назустріч новим дивам.
Замок Паланок, видно вже за кілька кілометрів до Мукачева. За фундамент-постамент йому править 68-метровий згаслий вулкан. Місто десь там, внизу, а форпост відкритий всім поглядам і вітрам, і лише за спиною, на півночі, піднімаються Карпати. Керувала обороною замку Ілона Зріні і протримала оборону 2 роки. Ми піднімаємося у замок, робимо фото на пам’ять і сповнені незабутніх вражень прямуємо до вокзалу.
Ми сідаємо у поїзд і кажемо Закарпаттю ДОПОБАЧЕННЯ!, ми ще повернемось сюди.
Знову наш шлях лежить до Києва. І вранці 12 листопаду прямуємо до Національного музею народної архітектури та побуту України у Пирогово. Це архітектурно-етнографічний музей просто неба, починається з млинів.
Вітряки та храми формують образ сільського життя, створюють відчуття справжнього занурення в колорит українського села. Тут можна відчути «душу» нашого народу. Хати, найстаріша з яких належить до 1580-х років, наповнені зразками предметів побуту, одягом, іконами... Пирогово - це величезна жива казка, де змішалися українські хати, широкі поля, тінисті стежки, млини, язичницькі кам'яні ідоли і чорні від часу православні церкви. Іде дощ, ми швиденько купуємо сувеніри і біжимо до автобусу.
Завершується подорож автобусною екскурсією по Київу. Подол, європейська площа, Софійський і Михайлівський собор, і багато іншого. Наша подорож завершено, ми повертаємося додому, але розмови тільки про подорож, екскурсії.
Дякуємо Донецькому обласному еколого-натуралістичному центру за чудову організацію та прекрасну подорож. Спогади про цю подорож залишаться надовго!
Гонтаренко Дар’я, учениця 7 класу Костянтинівської ЗШ № 9
Данильченко Анна Василівна,
учитель біології і хімії Костянтинівської ЗШ № 9, керівник гуртка «Юні охоронці природи»
